Доповідь на Міжнародній конференції жінок-лідерів

03-06 березня, 2009р.

Становлення української державності та перехід українського суспільства до нових типів соціально-економічних відносин, Євроатлантична інтеграція вимагає від України більш рішучих дій у напрямку імплементації Європейській конвенції з прав людини. Зокрема, це стосується сприяння рівноправності чоловіків та жінок бути обраними до законодавчих та виконавчих органів влади та впливати на прийняття життєво важливих рішень у державі; забезпечення рівних можливостей доступу до економічних ресурсів суспільства та приватизації, у тому числі рухомого і нерухомого майна, землі, фінансових та інформаційних ресурсів; а також – до вільно обраних виду діяльності і професії, зайнятості та кар’єри; довкілля та репродуктивного здоров’я тощо.

Міжнародна громадська організація «За рівновагу у суспільстві» четвертий рік поспіль реалізує програми «Громадський моніторинг дотримання ґендерної рівності в українському суспільстві» та «Економічний розвиток жінок України». Ця програма включає низку заходів з підвищення економічних можливостей для жінок – навчання, стажування за кордоном, допомога у пошуку інвестицій, кредитів, маркетингове та бухгалтерське супроводження тощо. Зокрема, започатковано нову програму із створення робочих місць для сільських жінок у сфері сільського зеленого туризму. Програма включає навчання за курсами «Основи ведення бізнесу у сфері туризму», «Світові стандарти сервісу у туризмі», «Організація оздоровчого харчування у міні готелях та туристичних об’єктах». Жінки та чоловіки з активною громадянською позицією об’єдналися, щоб контролювати дотримання прав жінок, розробляти відповідне законодавство та впливати на прийняття рішень у державі.

Протягом 2006-2008рр. голова правління приймала участь у розробці проектів Законів України:

• «Про попередження насильства у сім’ї», де особливу увагу приділено питанню попередження економічного насилля над жінками та захисту їх законних прав у судах,
• «Податковий кодекс», де крім інших питань звертала увагу членів робочої групи на налагодження співпраці між податковими органами та Державною виконавчою у питаннях надання інформації про реальні доходи громадян, що повинні сплачувати аліменти по догляду за неповнолітніми дітьми;
• «Про сільський зелений туризм».

Згідно Законів України щодо захисту прав матерів, дітей, запобігання торгівлі людьми, Програми КМУ, посилаючись на міжнародні пакти про права людини ( 995_042,995_043 ) та інші міжнародно-правові документи з прав людини, які забороняють дискримінацію за ознакою статі, посилаючись також на Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок (995_207) ("Конвенцію"), в якій її Держави-учасниці засуджують дискримінацію щодо жінок у всіх її формах і погоджуються невідкладно всіма відповідними способами проводити політику ліквідації дискримінації щодо жінок, підтверджуючи свою рішучість забезпечити повне і рівне надання жінкам усіх прав людини й основних свобод і вживати ефективних заходів щодо запобігання порушень цих прав і свобод”:

• виробити конструктивні механізми реалізації законодавчо закріплених основних прав і свобод української жінки-матері, дитини,
• ознайомити представників громадських організацій, що опікуються даними питаннями (а через них і широку громадськість), із моделями реалізації та захисту таких прав і свобод,
• надати інформаційну підтримку громадянам України у цих питаннях,
• обговорити шляхи вирішення питань із дотримання прав людини в Україні та запобігання торгівлі людьми.
• провести просвітницькі заходи і розробити інформаційно-методичні матеріали з питань збереження та зміцнення здоров'я жінок і дітей;

Нас турбує, також, аморфність судової гілки влади у питаннях захисту прав жінки-матері, дитини, запобігання торгівлі людьми, відсутність інформаційної підтримки громадян, недостатня кількість громадських організацій, що опікуються даними питаннями тощо, громадяни не знають як на практиці можна реалізувати свої права і можливості. Саме тому тлумачення законів, інформаційна підтримка та моніторинг громадської думки допоможуть виявити вузькі місця у Законах, що приймаються та ознайомити громадян з основними засадами діяльності таких законів.

Важливим питання сьогодення є світова економічна криза, що стала поштовхом до активного пошуку нових робочих місць, особливо у сільській місцевості. Тисячі заробітчан, велику частину яких складають жінки, повертаються у рідні домівки. Маючи величезний досвід різноманітної трудової діяльності, вони, у першу чергу, спрямовують свої зусилля на відкриття власної справи. Сільський зелений туризм та органічне землеробство – чудова сфера застосування навичок як колишніх трудових мігрантів, так і всієї сільської громади.

Міжнародна громадська організація «За рівновагу у суспільстві», у рамках реалізації проекту «Економічний розвиток жінок України», навчає власників садиб основам ведення бізнесу у сфері аґротуристики, світовим стандартам надання туристичних послуг, створення супутного туристичного продукту – екологічне харчування, створення туристичних маршрутів, вироблення сувенірної продукції тощо.

Для цього заплановано провести навчання з розвитку сільського зеленого туризму у період з травня по жовтень 2009р. Для здешевлення вартості навчання для жителів сіл ми будемо проводити виїзні тренінги в різних областях України.

Фахівці МГО «РУС» разом із експертами і практиками у сфері сільського зеленого туризму (Канада, Польща) розробили спеціальну навчальну програму, що розрахована на 72 години, на її основі також розроблений 2-денний семінар – тренінг для власників зелених садиб та персоналу. Слухачі навчаються основам організації та ведення бізнесу, маркетингу, реклами, органічного землеробства, отримують інформацію про енергозберігаючі технології.

Слухачі отримують Сертифікат про закінчення курсів підвищення кваліфікації державного зразка, пакет навчально-методичних матеріалів; CD.

Члени організації ознайомлені із проектом Резолюції Конференції та підтримують ініціативу щодо проведення низки круглих столів по Україні з метою активізації громадських ініціатив щодо участі у державному управлінні, захисту прав і свобод матерів, дітей, запобігання торгівлі людьми, рівних прав і можливостей для усіх громадян щодо участі у суспільно-політичному чи економічному житті.

З повагою,
Голова правління Людмила Веспер

Тел. виконавця 8 067 3988064

Законопроекти України: текст законопроекту

"Про державні гарантії рівних прав та можливостей чоловіків і жінок"
Глава І. Загальні положення
Стаття 1. Мета закону
Метою цього закону є:
1. Надання кожній Людині - Чоловікові і Жінці рівних прав та правове
забезпечення рівних можливостей їх здійснення у всіх сферах життя суспільства.
2. Долання всіх форм дискримінації за ознакою статі.
3. Утвердження державних гарантій формування паритетних відносин між
чоловіками і жінками, забезпечення їх демократизації як однієї з умов розвитку
громадянського суспільства і стійкого людського розвитку.
4. Створення гарантії паритетних перспектив і паритетного виміру у здійсненні
загальнополітичної стратегії держави.
5. Гармонізація законодавства України з міжнародними стандартами рівності
чоловіків і жінок.
Стаття 2. Рівність чоловіків та жінок
Рівність чоловіків та жінок означає рівність їх правового статусу у всіх
сферах суспільного, державного та приватного життя на основі принципу
паритетності.
Стаття 3. Рівність прав та обов'язків
Рівність прав та обов'язків означає наділення законами та іншими
нормативно-правовими актами чоловіків і жінок однаковими (рівними) правами та
обов'язками у всіх сферах життя та забезпечення рівних умов їх здійснення
(де-юре).
Стаття 4. Рівність можливостей
Рівність можливостей означає рівну реальну (де-факто) можливість здійснення
визначених законом та іншими нормативно-правовими актами прав та обов'язків щодо
рівного розподілу, використання політичних, економічних, соціальних та
культурних цінностей, виключення дискримінації та обмеження будь-якої із статей,
що негативно впливали б на їх життєдіяльність та особистісне самоутвердження.
Стаття 5. Сфера дії закону
Закон поширюється на всі сфери життя суспільства.
Стаття 6. Основні принципи рівності чоловіків і жінок, що гарантуються державою
Держава забезпечує дієвість в країні основних принципів рівності чоловіків і
жінок:
1. Рівність прав і обов'язків чоловіків та жінок у всіх сферах життя.
2. Рівність чоловіків і жінок перед законом.
3. Рівність можливостей для самовираження особистості чоловіків і жінок.
4. Партнерство у відносинах між чоловіками і жінками.
5. Справедливість рівної участі жінок і чоловіків у розподілі та використанні
всіх ресурсів відповідно до закону.
Стаття 7. Напрями діяльності держави щодо рівності чоловіків і жінок
Стратегія держави у галузі рівності чоловіків і жінок - це вироблення напрямів
позитивних дій щодо фактичного забезпечення інтеграції рівності чоловіків і
жінок у всі стратегії та програми, що приймаються державою.
Держава визначає напрями діяльності щодо рівності чоловіків і жінок:
- визначення паритетної перспективи;
- стратегічні напрями розвитку рівності чоловіків і жінок, їх рівних прав і
можливостей на перехідний період;
- інтеграція паритетного виміру у загальнополітичну стратегію країни;
Паритетний вимір - це двоєдиний підхід до оцінки діяльності та її результатів
з позиції інтересів та потреб обох статей - жінок і чоловіків як рівноправних.
- гармонізація національних стратегій та відповідної до них політики рівності
чоловіків і жінок з міжнародними стратегіями та міжнародним законодавством.
Стаття 8. Гендерна експертиза законодавства
В Україні проводиться гендерна експертиза чинного законодавства, проектів
законів, інших нормативно-правових актів з метою виявлення дискримінації та
обмеження за ознакою статі й вироблення рекомендацій шляхів їх усунення.
При здійснені правотворчої діяльності обов'язковим є врахування рівності прав
та можливостей чоловіків і жінок.
Стаття 9. Заборона всіх форм дискримінації за ознакою статі
Забороняються всі форми дискримінації та обмеження за ознакою статі.
Порушення рівних прав чоловіків і жінок є пасивна або активна поведінка,
спрямована на приниження чи зневажливе ставлення, а також порушення прав або
надання особі пільг та привілеїв на підставі статі.
Не вважаються дискримінаційними:
1. спеціальний захист жінок під час вагітності, народження та догляду за
дитиною;
2. передбачена законом для чоловіків обов'язкова військова служба;
3. встановлена законом різниця пенсійного віку для чоловіків та жінок;
4. вимоги щодо безпеки на робочому місці, які пов'язані із захистом здоров'я
жінок з огляду на їх фізіологічні особливості.
Не суперечать цьому закону тимчасові конкретні заходи, спрямовані на
поліпшення становища жінок з метою сприяння забезпеченню міжстатевої рівності та
рівного статусу чоловіків та жінок.
Глава ІІ. Забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок у виборчій системі
Стаття 10. Забезпечення рівних прав та можливостей чоловікам і жінкам у виборах
та виборних органах
Виборча система України забезпечує здійснення рівних виборчих прав і рівних
можливостей жінкам і чоловікам для участі у виборах та виборних органах.
Стаття 11. Висунення кандидатів у депутати
При висуненні кандидатів від виборчих об'єднань (виборчих блоків) у списках
кандидатів має бути рівна кількість чоловіків і жінок від загального числа
кандидатів, у тому числі серед перших двадцяти, з різницею в одну кандидатуру.
Стаття 12. Прізвища чоловіків і жінок у списках кандидатів у депутати
У кожному із списків різниця в кількості кандидатів від чоловіків і жінок не
повинна перевищувати одне прізвище. В кожному списку прізвища кандидатів у
депутати чоловіків та жінок чергуються.
Така пропорція має бути збережена й після того, як із списків, завірених
виборчою комісією, виборче об'єднання виключає деяких кандидатів з певної
причини.
Стаття 13. Дотримання принципу рівних можливостей чоловіків і жінок в списках
кандидатів від політичних партій
У списках кандидатів, висунутих на виборні посади від політичних партій, має
витримуватися принцип рівних можливостей чоловіків і жінок на представництво в
керівних органах - "50/50", з різницею в одну кандидатуру.
Стаття 14. Забезпечення виборчою комісією пропорції чоловіків і жінок у виборчих
списках
У разі невиконання вимоги, викладеної в ст. 11,12,13, виборча комісія
повідомляє відповідне виборче об'єднання (виборчий блок), політичні партії
протягом доби про наявне порушення. Виборча комісія відмовляє в реєстрації
списків, якщо виборче об'єднання (виборчий блок, політична партія) протягом доби
відмовляються внести зміни до списку кандидатів.
Рішення виборчої комісії може бути оскаржене до вищестоящої комісії або суду.
Стаття 15. Дотримання рівного представництва чоловіків і жінок при формуванні
виборчих комісій
При формуванні складу Центральної виборчої комісії, окружних, територіальних й
дільничних виборчих комісій, комісій референдуму необхідно дотримуватися рівного
представництва чоловіків і жінок з різницею в одну кандидатуру.
Глава ІІІ. Механізм забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок
Стаття 16. Забезпечення Верховною Радою України рівності чоловіків і жінок
Верховна Рада України у межах своєї компетенції:
- визначає основні напрями стратегії щодо рівності чоловіків і жінок;
- формує відповідно до стратегій загальнодержавну політику рівності чоловіків
і жінок;
- розробляє механізми реалізації політики рівності чоловіків і жінок;
- формує законодавчі засади забезпечення паритетної демократії;
- гармонізує національні стратегії та політику рівності чоловіків і жінок, їх
рівних прав та можливостей з міжнародним законодавством;
- для забезпечення виконання компетенції щодо рівності чоловіків і жінок
створює спеціальний комітет (або підкомітет при одному з комітетів) у справах з
рівності чоловіків і жінок;
- обирає Уповноваженого Верховної Ради з рівності чоловіків і жінок.
Стаття 17. Забезпечення Президентом України рівності чоловік і жінок
Президент України гарантує додержання рівних прав і можливостей чоловіків і
жінок відповідно до Конституції України, використовує свої правотворчі,
контрольні та інші повноваження з метою їх забезпечення.
Стаття 18. Забезпечення Кабінетом Міністрів України рівності чоловіків і жінок
Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції:
- відповідає за практичне втілення стратегії рівності чоловіків і жінок з
метою забезпечення стійкого людського розвитку;
- визначає політику рівності чоловіків і жінок в системі державного управління
відповідно до загальнодержавної стратегії;
- розробляє заходи щодо актуалізації проблематики рівності чоловіків і жінок;
- враховує аспекти рівності чоловіків і жінок при формуванні бюджету
(гендерний бюджет);
- враховує фактори рівності чоловіків і жінок при формуванні та розподілі
ресурсів країни;
- розробляє політику інтеграції рівності чоловіків і жінок в усі галузі
народного господарства та гуманітарної сфери;
Інтеграція рівності чоловіків і жінок - це врахування паритетного виміру,
орієнтованого на розв'язання проблем в інтересах як жінок, так і чоловіків в
усіх галузях життєдіяльності суспільства.
- створює інституціональну інфраструктуру по утвердженню паритетних підходів
та паритетного аналізу;
- складає та впроваджує програми, спрямовані на зміну публічного ставлення (
громадської думки) щодо переваги однієї статі над іншою;
- проводить на регулярній основі огляд виконання національної гендерної
політики, програм та проектів, ходу їх здійснення з метою оцінки наслідків
усунення всіх форм дискримінації та обмеження щодо будь-якої із статей;
- підтримує зв'язок з неурядовими організаціями та надає допомогу у здійсненні
програм громадських організацій, що сприяють впровадженню рівності чоловіків та
жінок, їх рівних прав та можливостей.
Стаття 19. Створення при Кабінеті Міністрів України Ради рівних можливостей
чоловіків і жінок
Кабінет Міністрів України створює консультативно-дорадчий орган - Раду рівних
можливостей чоловіків і жінок.
Рада рівних можливостей чоловіків і жінок здійснює функції:
- сприяє виконанню цього Закону;
- організує тимчасові заходи щодо утвердження паритетної демократії в системі
управління;
- виконує функції консультативного органу для адміністративних органів,
установ і організацій з питань, що стосуються забезпечення рівності чоловіків і
жінок;
- сприяє поширенню інформації про паритетну демократію для організацій та
широкої громадськості;
- здійснює контроль за просвітницькою діяльністю з питань рівності чоловіків і
жінок;
- аналізує втілення Закону в реальному житті;
- вносить пропозиції щодо вдосконалення паритетної демократії в Україні;
- здійснює співробітництво з громадськими об'єднаннями;
- має право на одержання інформації про впровадження принципу рівності
чоловіків і жінок від державних установ, які зобов'язані її надавати;
- співробітничає з органами з питань рівності чоловіків і жінок, що діють у
складі міністерств, державних комітетів, місцевих органів управління;
- ініціює наукові дослідження з питань, що стосуються соціального статусу
чоловіків та жінок;
- скликає кожні три роки Конгрес з питань рівних прав і можливостей чоловіків
та жінок.
Стаття 20. Забезпечення міністерствами та державними комітетами України рівності
чоловіків і жінок
Міністерства та державні комітети України у межах своєї компетенції:
- конкретизують політику рівності чоловіків і жінок у галузях;
- сприяють утвердженню рівності чоловіків і жінок, їх рівноправності в усіх
напрямах галузевої діяльності;
- цілеспрямовано забезпечують збалансованість чоловіків і жінок з врахуванням
сфери управлінського спрямування;
- розробляють стратегії долання перешкод на шляху утвердження повної рівності
чоловіків і жінок з метою стійкого людського розвитку;
- створюють окремі органи з питань рівності чоловіків і жінок або наділяють
такими повноваженнями вже існуючі органи, розширяючи їх компетенцію питаннями
рівності чоловіків і жінок, їх рівних прав і можливостей, обов'язків і
відповідальності.
Стаття 21. Забезпечення місцевими органами виконавчої влади рівності чоловіків і
жінок
Місцеві органи виконавчої влади у межах своєї компетенції:
- забезпечують врахування фактора рівності чоловіків і жінок у всіх сферах
життя суспільства;
- здійснюють аналіз реальних соціально-статевих відносин й долають в них
асиметрії, розбалансованість, що складаються на території;
- забезпечують врахування проблематики рівності чоловіків і жінок в контексті
основної своєї діяльності;
- здійснюють паритетне співробітництво з жіночими та іншими громадськими
організаціями, надають їм підтримку;
- провадять профілактичні заходи, спрямовані проти дискримінації та будь яких
інших форм обмеження за ознакою статі;
- в державних адміністраціях створюються структури з питань рівності чоловіків
і жінок або компетенція чинних структур розширяється доповненням її питаннями
рівності чоловіків і жінок, їх рівних прав і можливостей.
Стаття 22. Забезпечення органами місцевого самоврядування рівності чоловіків і
жінок
1. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:
- здійснюють аналіз стану збалансування чоловіків та жінок в усіх сферах
життя, подолання їх асиметрії відповідно до реальних потреб;
- сприяють розвитку паритетної активності, пошуку нових форм соціальної
рівноваги чоловіків і жінок;
- здійснюють заходи, спрямовані на формування паритетної культури серед
населення;
- підтримують діяльність всіх організаційних форм громадськості, спрямовану на
утвердження рівності чоловіків і жінок;
- здійснюють контроль за виконанням цього Закону;
- виступають з ініціативою щодо забезпечення спеціальних заходів щодо
утвердження паритетної демократії;
- сприяють поліпшенню становища жінок;
- реєструють повідомлення про порушення цього Закону;
- надають консультації місцевим державним організаціям з питань рівності
чоловіків і жінок;
- підтримують зв'язок з міністерствами і з Комісією рівних можливостей
чоловіків і жінок, створеною Кабінетом Міністрів України.
Стаття 23. Врахування принципу паритетності у кадровій політиці
При здійсненні кадрової політики державні органи враховують принцип рівності
чоловіків і жінок.
Стаття 24. Забезпечення рівних можливостей для чоловіків і жінок у сфері
державної служби
1. У системі органів державної служби, в окремих їх установах не допускається
значне переважання осіб однієї статі.
Забороняються прямі або непрямі обмеження чи переваги стосовно статі при
влаштуванні на державну службу і при її проходженні.
Керівники державних органів, відповідні посадові особи зобов'язані забезпечити
рівний доступ громадян до державної служби відповідно до здібностей і
професійної підготовки незалежно від статі претендента.
Заміщення вакантних державних посад державної служби забезпечується через
конкурси, в яких на рівних умовах беруть участь чоловіки і жінки.
Керівники органів державної служби, окремих їх установ зобов'язані створювати
реальні умови для досягнення рівності чоловіків і жінок.
2. Проведення конкурсів на заміщення вакантних посад державної служби
забезпечується кадровими службами державних органів. Представники кадрових служб
включаються до складу конкурсних комісій.
Кадрові служби державних органів зобов'язані разом з іншими даними повідомляти
про співвідношення числа працюючих чоловіків і жінок на відповідних державних
посадах державної служби. Аналогічні дані кадрові служби надають державним
органам при атестації державних службовців, просуванні по службі, збільшенні
оплати праці.
3. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи забезпечують реалізацію
рівних прав та можливостей чоловіків і жінок при здійсненні ними професійної
діяльності.
4. При формуванні резерву для висунення на державні посади забезпечуються
рівні можливості для реалізації прав і свобод чоловіків і жінок.
5. Реалізація завдань, пов'язаних з втіленням рівних прав і свобод чоловіків і
жінок в системі державної служби, покладається на Головне управління державної
служби України, органи державної служби, створені відповідно до законодавства
України.
Стаття 25. Підготовка керівних кадрів з питань паритетної демократії
Держава забезпечує підготовку керівних кадрів для державних та громадських
органів з питань рівності чоловіків і жінок, їх рівних прав та рівних
можливостей. З цією метою здійснюється :
1. підготовка та перепідготовка керівних кадрів з питань рівності чоловіків і
жінок;
2. цілеспрямована підготовка наукових кадрів з проблематики паритетної
демократії;
3. проведення наукових досліджень з питань становища чоловіків і жінок в
Україні, їх соціального статусу, рівних можливостей, паритетної політики,
гармонізації національних і міжнародних правових засад рівності чоловіків і
жінок та вироблення наукових рекомендацій;
4. видання наукової та науково - методичної літератури для керівних кадрів з
питань рівності чоловіків і жінок;
5. систематичне видання статистичних збірників з питань рівності чоловіків і
жінок, доступних для широкого кола керівних кадрів.
Глава ІV. Забезпечення рівності чоловіків і жінок у соціально-економічній сфері
Стаття 26. Забезпечення рівного доступу чоловіків і жінок до економічних
ресурсів
Органи державної влади, місцевого самоврядування, керівники організацій всіх
форм власності забезпечують рівний доступ чоловіків і жінок до економічних
ресурсів, зокрема землі, фінансових ресурсів, кредитів, соціальних фондів та
підприємництва.
Стаття 27. Забезпечення рівності чоловіків і жінок у сфері трудової зайнятості
населення та сфері застосування праці
1. Держава забезпечує рівні можливості для чоловіків і жінок у виборі
професій, доступу до професійної діяльності, у поліпшенні умов праці та інше.
2. Рівний статус чоловіків і жінок забезпечується при прийнятті на роботу
роботодавцями і за участю профспілок. Виключається поділ різних видів робіт на
виключно чоловічі та виключно жіночі.
3. Роботодавець вживає заходів, спрямованих на досягнення рівного
співвідношення чоловіків та жінок у різних сферах трудової діяльності, а також
серед різних категорій працівників.
4. Об'яви про прийом на роботу мають бути звернені до обох статей, якщо на це
не має вагомої причини. Об'яви не повинні надавати перевагу особам однієї статі
або розраховувати на одну стать.
5. При прийнятті на роботу осіб, просуванні їх по службі, при звільненні або
тимчасовому вивільненні роботодавець не повинен по-різному підходити до жінок і
чоловіків.
У разі різного підходу до чоловіків і жінок при прийнятті на роботу,
просуванні по службі, звільненні або тимчасовому вивільненні, роботодавець
повинен доказати, що це не зумовлено статтю працівника.
6. При прийнятті на роботу, просуванні по службі, професійному навчанні,
встановленні режимів та умов праці, а також звільненні працівників, включаючи й
державних службовців, повинні враховуватися вимоги законодавства щодо прав і
гарантій чоловіків і жінок з сімейними обов'язками.
7. У випадку, коли на робочих місцях або в одній сфері виробництва чи
обслуговування переважають особи однієї статі, то при прийнятті на роботу
надається перевага тій статі, особи якої представлені меншим числом, щоб їх
кількість зростала.
8. Жінка, чоловік, яким відмовлено у прийомі на роботу, має право вимагати від
роботодавця письмового роз'яснення про те, які освіта, професійна підготовка,
досвід та інші професійні якості, що можуть бути підтверджені, є перевагою у
особи іншої статі, яка отримала роботу.
9. У випадку розгляду в суді справи за позовом працівника або профспілки,
іншого громадського об'єднання, що захищає інтереси працівника, у зв'язку з
припустимою дискримінацією за мотивами статі, тягар доказування відсутності
такої дискримінації лежить на роботодавцеві.
10. При масовому звільненні працівників, що перебільшує третину від загального
числа працюючих, число звільнених осіб однієї статі повинно бути пропорційне їх
загальній кількості на цьому об'єкті.
11. Оплата праці визначається чоловікам і жінкам не залежно від статі.
Якщо заробітна плата чоловіків і жінок, які виконують на підприємстві
рівноцінну роботу, є різною, роботодавець повинен доказати, що це не зумовлено
статтю працівника.
12. Жінки та чоловіки мають рівні можливості для отримання подальшої освіти та
професійної підготовки.
13. Держава забезпечує підтримку конкурентоспроможності жінок шляхом створення
при центрах зайнятості курсів перепідготовки жінок, професійної реадаптації
після перерви в роботі у зв'язку з пологами та доглядом за дітьми.
14. Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та
господарювання, зобов'язані вживати заходів щодо поліпшення становища працюючих
жінок.
Стаття 28. Забезпечення рівності чоловіків і жінок у сфері підприємництва
Держава створює умови для розвитку жіночого підприємництва, малого та
сімейного бізнесу шляхом надання пільгових кредитів, створення системи
мікрокредитування, проведення бізнес-навчання. Визнання умов і підстав надання
кредитів та організація бізнес-навчань покладається на Державний комітет з
питань підприємництва та регуляторної політики.
Держава надає підтримку і сприяє розвитку галузей з переважною зайнятістю
жінок та збільшенню робочих місць у сфері соціальних послуг та обслуговування
населення. Підтримка існуючих і створення нових робочих місць для жінок
здійснюється шляхом державного і приватного інвестування відповідних проектів.
Стаття 29. Дискримінаційна поведінка роботодавця
1. Поведінка роботодавця є дискримінаційною, якщо він/вона надають
працівникові перевагу за ознакою статі при:
- прийомі на роботу або тимчасовому чи постійному призначенні на посаду;
- визначенні строку трудового договору (контракту);
- встановленні заробітної плати, додаткових виплат і будь-якої іншої
винагороди за працю;
- забезпеченні умовами праці;
- накладенні дисциплінарних стягнень;
- просуванні по службі;
- переведенні її/його на іншу роботу або припиненні дії контракту.
3. Поведінка роботодавця є неправомірною, якщо він переслідує працівника, який
подав скаргу щодо дискримінаційного ставлення до нього.
Стаття 30. Рівність чоловіків і жінок у сфері соціального захисту
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи, громадські організації в рівній мірі враховують інтереси чоловіків і
жінок при здійсненні заходів щодо соціального захисту населення.
Неприпустимим є погіршення становища осіб будь-якої статі при застосуванні
системи соціального страхування, пенсійного забезпечення, адресної соціальної
допомоги.
Стаття 31. Рівність чоловіків і жінок у сфері соціальних послуг
Органи державної влади і органи місцевого самоврядування з метою створення
рівних умов для поєднання чоловіками і жінками професійних і сімейних обов'язків
забезпечують доступні соціально-побутові послуги, включаючи догляд за
малолітніми дітьми, організацію дошкільного виховання та забезпечення дитячого
дозвілля.
Стаття 32. Забезпечення постійного спостереження та контролю за рівністю
чоловіків і жінок
Міністерство соціальної політики та праці забезпечує постійне спостереження та
контроль за рівністю соціального становища чоловіків і жінок, їх рівних прав і
можливостей у сферах та напрямах, визначених у цьому законі, з метою розробки
заходів щодо попередження та усунення дискримінації осіб за ознакою статі.
Стаття 33. Забезпечення рівності чоловіків і жінок у сфері освіти
Держава забезпечує рівні можливості у здобутті освіти. Дискримінація осіб за
ознакою статі у сфері освіти забороняється.
Стаття 34. Дискримінаційна поведінка посадових осіб в системі освітніх та
наукових закладів
Поведінка посадових осіб освітніх та наукових установ вважається
дискримінаційною, якщо до особи за ознакою статі:
1. застосовуються різні вимоги при прийомі до школи, вступу до вузу, при
виборі навчальних програм, обранні навчального курсу;
2. обираються різні підходи при оцінці знань;
3. спрямовується професійна орієнтація, тобто повідомлення про професії, які
до цього часу традиційно розглядалися як чоловічі або як жіночі;
4. надаються переваги при отриманні позики студентам;
5. проводиться нагородження грамотами;
6. створюються підручники, навчальні посібники для учбових закладів усіх
рівнів освіти, що містять зміст, який дискримінує чоловіків або жінок;
7. застосовуються різні можливості для вибору спеціального поля (меж)
навчання.
Стаття 35. Забезпечення рівних можливостей чоловікам і жінкам у здобутті освіти
1. Держава забезпечує рівні можливості для чоловіків і жінок у здобутті
освіти.
Роботодавець має створити рівні умови для жінок і чоловіків у навчанні, при
отриманні додаткової освіти, при наданні учбових відпусток та ін. У тому разі,
коли має місце різний підхід до жінок і чоловіків, то роботодавець має доказати,
що це не зумовлено статтю працівника.
2. При прийомі до школи або іншого навчального закладу, при наборі на курси, а
також у разі здійснення інших заходів, спрямованих на залучення людей до набуття
певної спеціальності або професії, дозволяється, при рівності інших умов,
надавати перевагу одній із статей, якщо це в перспективі може сприяти
вирівнюванню співвідношення статей у відповідній спеціальності або професії.
3. Освітні установи забезпечують рівні умови для чоловіків та жінок, що
стосуються:
- вступу до освітніх установ;
- оцінки знань;
- професійної орієнтації, тобто повідомлення про професії, які раніше
розглядалися як виключно чоловічі або виключно як жіночі;
- нагородження грантами;
- надання позик студентам;
- видання підручників, навчальних посібників усіх рівнів освіти, що
створюються з урахуванням принципу рівності статей і не носять дискримінаційного
характеру щодо жінок і чоловіків.
4. Учням і студентам обох статей надається однакова підготовка до активної
участі у суспільному та державному житті, сім'ї та всіх інших сферах
життєдіяльності.
5. Навчання має бути вільне від стереотипних уявлень про роль чоловіка і
жінки, пропагувати рівний розподіл професійних та сімейних обов'язків.
6. Міністерство освіти і науки України забезпечує проведення експертизи
навчальних програм, підручників та навчальних посібників в школах та всіх інших
навчальних закладах з дотриманням втілення в них ідеї рівності чоловіків і
жінок.
До навчальних курсів вищих навчальних закладів, при перепідготовці кадрів
входять дисципліни, в яких розглядається рівність статей, та факультативне
вивчення проблем паритетної демократії, рівності чоловіків і жінок, правових
засад такої рівності на основі гармонізації національного і міжнародного
законодавства з гендерної проблематики.
7. Міністерство освіти і науки України контролює впровадження проблематики
рівності чоловіків і жінок в усі сфери педагогічної діяльності та кадрової
політики.
Стаття :. 36. Видавнича та інформаційна діяльність
1. Видавництва, телебачення, радіомовлення, преса забезпечують у своїй
діяльності широку інформацію про рівність чоловіків і жінок.
2. Забороняється у засобах масової інформації дискримінація осіб за ознакою
статі.
Стаття 37. Дискримінаційна реклама
Забороняється в оголошеннях (рекламі) про роботу або в оголошеннях (рекламі)
про освітні можливості висувати різні вимоги до чоловіків чи жінок, надаючи
перевагу одній статі. Виключення становлять специфічні роботи, що можуть
виконувати тільки особи певної статі.
Забороняється в оголошеннях (рекламі) про працевлаштування вимагати від осіб,
які шукають роботу, відомості про їх сімейний стан, особисте життя.
Забороняються будь-які оголошення, які б мали принизливий зміст, або зміст, що
ображає як жінок, так і чоловіків і суперечили принципу рівноправності й рівного
статусу чоловіків і жінок.
Стаття 38. Об'єднання громадян
1. Всі об'єднання громадян відкриті для жінок і чоловіків на рівних умовах.
2. Можуть створюватися об'єднання, основною метою яких є захист особливих
інтересів однієї із статей.
Стаття 39. Врахування показників щодо чоловіків і жінок у державній статистиці
1. Державна статистична звітність містить показники щодо чоловіків і жінок, їх
становища у всіх сферах життя суспільства .
2. Органи державної статистики розробляють методологію гендерної статистики і
гендерного аналізу, розвивають нові показники для визначення прогресу в
досягненні паритетних підходів.
3. Органи державної статистики доводять дані про становище чоловіків і жінок
до широкого відома державних органів та громадських організацій.
Стаття 40. Гендерний вимір людського розвитку
При вимірі та оцінці результатів державної діяльності враховується гендерний
індекс людського розвитку (ГІЛР).
Гендерний індекс людського розвитку - це вироблені світовим співтовариством
параметри, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових
напрямах людського розвитку: довголіття та охорона здоров'я, доступність якісної
освіти, рівень матеріального добробуту.
Глава V. Нагляд за забезпеченням рівності чоловіків і жінок
Стаття 41. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок
1. За впровадженням Закону нагляд здійснює Уповноважений з рівності чоловіків
і жінок.
2. Для забезпечення роботи Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
створюється відомство Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок.
Стаття 42. Призначення Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
1. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок призначається терміном на п'ять
років Верховною Радою України за рекомендацією Голови Верховної Ради України.
2. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок призначається громадянин(ка)
України, який (яка) має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи або роботи в
органах державної влади не менше п'яти років.
3. Кількість термінів перебування на посаді Уповноваженого з рівності
чоловіків і жінок не обмежується.
4. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок має статус державного службовця.

Стаття 43. Компетенція Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Уповноважений з рівності чоловіків і жінок здійснює дії:
- здійснює нагляд за виконанням цього Закону, керуючись інтересами
рівноправності чоловіків і жінок;
- розглядає заяви осіб, пов'язані з їх дискримінацією за статевою ознакою;
- розслідує скарги про сексуальні домагання;
Сексуальне домагання - образлива словесна або фізична поведінка сексуального
плану стосовно залежної особи, з якою є робочі, бізнесові або інші відносини.
- щорічно доповідає Верховній Раді України, готує письмовий звіт про
впровадження цього Закону, про прогрес, що стосується утвердження рівності
чоловіків і жінок в Україні і участі в цьому широкого кола інституціональних
партнерів в державному, приватному та громадському секторах;
- представляє до Кабінету Міністрів України та інших державних органів
рекомендації щодо перегляду нормативно-правових актів і створення нових актів з
питань рівності чоловіків і жінок, їх рівних прав та рівних можливостей;
- представляє до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
рекомендації щодо визначення пріоритетів у політиці рівності чоловіків і жінок.
Стаття 44. Заборони для Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Уповноважений з рівності чоловіків і жінок не має права:
- обіймати жодних інших посад в державних установах та організаціях;
- займатися бізнесом;
- бути зайнятим в комерційних та інших приватних установах чи підприємствах;
- отримувати інші винагороди, крім офіційної заробітної плати та винагород за
викладацьку та творчу діяльність.
Стаття 45. Припинення повноважень Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Повноваження Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок припиняються:
- за власним бажанням;
- у разі закінчення строку;
- у разі неможливості виконувати обов'язки за станом здоров'я;
- у разі засудження за вироком суду за вчинення злочину;
- у разі неналежного виконання своїх обов'язків.
Стаття 46. Фінансування відомства Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Діяльність відомства Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок фінансується
з державного бюджету.
Стаття 47. Подання скарг
1. Будь-яка фізична та юридична особа має право звернутися із скаргою до
Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок.
2. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок має право ініціювати розгляд
скарг з власної ініціативи.
3. Не підлягають розгляду скарги анонімні, якщо Уповноважений з рівності
статей не прийняв іншого рішення.
Стаття 48. Вимоги до скарги
1. Скарга до Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок має бути викладена
письмово.
2. У скарзі має бути зазначено:
- прізвище, ім'я та по-батькові скаржника або найменування установи, їх
адреса;
- назва установи та прізвище, ім'я, по-батькові осіб, проти яких заявлена
скарга, а також установа, де вони працюють;
- зміст діяння або рішення, що спричинили заявлену скаргу, а також місце,
умови та час, за яких вони були вчинені;
- дата написання скарги та підпис скаржника.
3. До скарги можуть бути додані:
- копія рішення, що оспорюється;
- наявні докази та їх опис;
- перелік осіб, рекомендованих до співбесіди, із зазначенням їх адреси та
викладенням обставин, які вони можуть підтвердити.
4. Скарга повинна бути подана протягом трьох місяців з моменту, коли особа
дізналась про вчинення діяння, на яку подається скарга. Уповноважений з рівності
чоловіків і жінок може прийняти до розгляду скаргу після спливу вказаного
строку, якщо він був пропущений з поважної причини.
Стаття 49. Відмова у розгляді скарги
1. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок відмовляє у розгляді скарги за
умови, коли:
- розгляд обставин, що викладені в скарзі, не входять до компетенції
Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок;
- неможливо розпочати розгляд у зв'язку з недостатністю доказів;
- скарга такого ж змісту вже розглядалася;
- скарга прийнята до розгляду в суді;
- порушено кримінальну справу за обставинами, викладеними у скарзі.
2. У разі повернення скарги скаржникові мають бути вказані причини відмови від
розгляду й надана порада, до якої установи скаржник може звернутися із заявою.
3. Повторне направлення скарги для розгляду можливе лише при посиланні на нові
обставини або при представленні нових доказів.
Стаття 50. Порядок розгляду скарги
1. При розгляді скарги Уповноважений з рівності чоловіків і жінок повинен
встановити:
- наявність або відсутність діянь чи рішень, проти яких подано скаргу;
- підстави або обставини, за яких були прийняті рішення або вчинені діяння;
- відповідність законам та іншим нормативно-правовим актам рішень та дій,
викладених у скарзі;
- особу, яка вчинила правопорушення;
- докази, що стверджують порушення нормативно-правових актів.
2. На основі розгляду складається постанова, в якій повинні бути викладені
встановлені обставини, зібрані докази, дана правова оцінка діяння. Документ
підписується Уповноваженим з рівності чоловіків і жінок.
3. Результати розгляду доводяться до відома скаржника, керівника установи, де
проводився розгляд, та особи, чиї діяння розглядалися. Копія постанови повинна
бути надіслана їм поштою або вручена особисто.
Стаття 51. Рішення Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
1. Постанова Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок має бути законною і
обгрунтованою, служити інтересам рівності чоловіків і жінок.
2. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок після закінчення розгляду скарги
може прийняти рішення:
- про передачу матеріалів правоохоронним органам;
- направлення до установи або організації рекомендації щодо припинення
порушення рівності чоловіків і жінок;
- розглядати справи про адміністративні правопорушення й накладати
адміністративні стягнення.
Стаття 52. Запити Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
1. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок має право на запити до всіх
органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних осіб усіх форм
власності щодо дотримання ними рівності чоловіків і жінок.
2. На запит Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок службові та посадові
особи зобов'язані протягом місяця надати їй/йому інформацію, документи,
матеріали, необхідні для виконання функцій Уповноваженого.
3. Уповноважений з рівності чоловіків і жінок під час розгляду скарги має
право вимагати від особи, чиї дії розглядаються, надання письмових пояснень.
Такі пояснення особа повинна надати протягом 10-ти робочих днів.
Стаття 53. Нерозголошення таємниці
1. Особи, що виконують доручення Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок,
не повинні без поважної на те причини розголошувати або поширювати інформацію
про відомості, до яких мали доступ під час виконання доручень або виконання
роботи.
2. До інформації, що не підлягає поширенню, відносяться:
- відомості приватного характеру;
- технічні відомості, інформація про виробництво, плани, прогнози та інше, які
можуть бути використані іншими підприємствами та партнерами в своїх інтересах
або на шкоду підприємства, до якого відносяться ці відомості.
4. Особи, що виконують доручення або роботу для Уповноваженого з рівності
чоловіків і жінок, не можуть використовувати відомості у своїх інтересах.
Стаття 54. Заробітна плата Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Заробітна плата Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок визначається
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 55. Звіт про діяльність Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок
Щорічно, до 1 квітня, Уповноважений з рівності чоловіків і жінок повинен
подати до Верховної Ради України річний звіт за попередній календарний рік про
діяльність відомства Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок.
Звіт розглядається Верховною Радою України і оприлюднюється.
Стаття 56. Фінансове забезпечення реалізації політики рівності чоловіків і жінок

Держава забезпечує реалізацію рівності чоловіків і жінок. Вона здійснює це з
Державного бюджету України.
Глава VІ. Прикінцеві положення
Доручити Кабінету Міністрів України до 1 березня 2002 року розробити
структурні, функціональні та фінансові механізми виконання цього Закону.
Кабінету Міністрів України рекомендується надати окреме приміщення для
відомства Уповноваженого з рівності чоловіків і жінок протягом місяця з моменту
вступу цього Закону в силу.
Цей закон вступає в силу з _____ року.